Пап╕ так, Кондрус╓в╕чу н╕!

З одного боку, пом╕тно певн╕ ознаки в╕длиги, з ╕ншого залунали р╕зк╕ ╕нвективи кер╕вник╕в РПЦ на адресу глави рос╕йських католик╕в, арх╕╓пископа Тадеуша Кондрус╓в╕ча. Коли придивитися уважн╕ше, ста╓ зрозум╕ло, що жодно╖ суперечност╕ тут нема╓. У колах, близьких до кер╕вництва РПЦ, упродовж рок╕в укор╕нювалося уявлення про те, що все зло в православно-католицьких вза╓минах походить в╕д поляк╕в, тобто неправильних словян, яких сп╕ткало лихо вони прийняли католицтво. При нагод╕ ╖м пригадують ус╕ гр╕хи за стол╕ття: запровадження ун╕╖ в Галичин╕, загибель св. патр╕арха Гермогена 1612 р., руйнування кафедрального собору у Варшав╕ в ╤-й пол. 1920-х рр. поляки вважали його символом рос╕йського панування. З польською ╕нтригою повязують легал╕зац╕ю ун╕╖ в Укра╖н╕ в п╓р╓стро╓чний пер╕од, коли ╫орбачова попросив про це Папа ╤ван Павло II. Саме польському лоб╕ ╕нкрим╕нували лихов╕сн╕ плани покатоличення Рос╕╖ шляхом масово╖ пропов╕д╕ м╕ж людей ╕з православним кор╕нням рос╕ян ╕з СНД, як╕ до церкви не ходять, але, може, колись прийдуть. Щоправда, якихось ╕стотних доказ╕в прозел╕тизму тобто переманювання православних у католицтво знайти не вдалося, х╕ба що м╕кроскоп╕чн╕. Та й що таке прозел╕тизм,  не зовс╕м зрозум╕ло. Наприклад, 2002 р. католики видали в Петербурз╕ 1000 (одну тисячу) прим╕рник╕в книги кардинала Йозефа Ратц╕н╜ера майбутнього Папи. Чи означа╓ це, що зроблено п╕дступну спробу охмурити тисячу православних або потенц╕йно православних? Або декотр╕ католицьк╕ священики служать рос╕йською мовою, бо Другий Ватиканський собор дозволив в╕дправляти службу нац╕ональними мовами. Чи це прозел╕тизм (за контрастом ╕з незрозум╕лими для багатьох в╕руючих церковнословянськими службами, прийнятими у РПЦ), чи внутр╕шня справа католик╕в? Загалом п╕д це поняття можна п╕двести майже будь-яку католицьку д╕яльн╕сть у державах СНД, як╕ РПЦ уважа╓ сво╓ю канон╕чною територ╕╓ю. Саме проблемою прозел╕тизму (та ще складними вза╓минами м╕ж православними й ун╕атами у Зах╕дн╕й Укра╖н╕) пояснювали в╕дмову Патр╕арха Алекс╕я II в╕д запрошення в Рос╕ю польського Папи. Але сама харизматична особист╕сть ╤вана Павла II могла привабити до католицтва симпат╕╖ багатьох рос╕ян без жодного п╕дступного переманювання. Папа Войтила був одн╕╓ю з найб╕льш значних ф╕гур сучасного св╕ту на його тл╕ рос╕йськ╕ ╕╓рархи виглядають пров╕нц╕йно ╕ не здатн╕ витримати жорстко╖ конкуренц╕╖ в нин╕шньому глобальному ╕нформац╕йному сусп╕льств╕. Те, що м╕ж ними ╓ особи неабияк╕, мало кому в╕домо: для масово╖ аудитор╕╖ вони, кр╕м патр╕арха, вс╕ на одне обличчя. Практикуюч╕ ж в╕руюч╕ як╕ пост╕йно ходять до церкви та регулярно приймають причастя становлять в╕д 2% до 6% тих, хто вважа╓ себе православними к╕льк╕сть, непор╕внювана з╕ споживачами телев╕з╕йно╖ картинки. Не дивно, що завершення польського понтиф╕кату кер╕вництво РПЦ сприйняло з над╕╓ю на зм╕ну ситуац╕╖. Вважають, що для Венедикта XVI основними стануть проблеми Франц╕╖ та Н╕меччини, ╤спан╕╖ та ╤тал╕╖ (де Ватикан т╕льки-но дом╕гся чималого усп╕ху, зробивши вир╕шальний внесок у провал референдуму щодо репродуктивних прав). На Рос╕ю ж новий Понтиф╕к зважатиме менше, а може, як пом╕ркований консерватор зробить низку крок╕в назустр╕ч УПЦ. Перший ╕з них, до реч╕, вже зроблено: Папа закликав до д╕алогу з православям, перебуваючи у святому для кожно╖ православно╖ людини м╕сц╕ б╕ля мощей св. Миколи в ╕тал╕йському м╕ст╕ Бар╕. А щодо харизми, то стосовно нового Папи в РПЦ не хвилюються. В╕н ╕нтелектуал, учений, людина каб╕нетного типу. Такого можна й запросити в Москву, а ще краще зустр╕тися з ним на нейтральн╕й територ╕╖ (якщо, зв╕сно, дозволить здоровя Свят╕шого), аби не спричинити протест╕в ╕з боку православних ортодокс╕в, як╕ будь-якого Папу вважають в╕кар╕╓м антихриста. Тим паче, що так╕ плани були ще в 1990-х роках (тод╕ йшлося про зустр╕ч у В╕дн╕), але залишилися не реал╕зованими. З огляду на це, показовими ╓ деяк╕ под╕╖ останнього часу. 7 червня Алекс╕й II зустр╕вся з головою палати депутат╕в парламенту ╤тал╕╖ П╓ром Ферд╕нандом Каз╕н╕ та заявив досл╕вно таке: Ми спод╕ва╓мося, що з Римо-Католицькою Церквою, ╖╖ новим предстоятелем, з яким ми повязу╓мо добр╕ над╕╖, сп╕льно протистоятимемо всьому тому негативному, що трапля╓ться в нашому житт╕. А м╕сто Бар╕ Патр╕арх назвав плацдармом сп╕впрац╕ м╕ж двома Церквами. Каз╕н╕, сво╓ю чергою, заявив, що треба вс╕ляко сприяти д╕алогу, який трива╓ м╕ж Православною та Католицькою Церквами. Практично водночас Ватикан в╕дв╕дав глава рос╕йського МЗС С. Лавров. В╕н пров╕в переговори з держсекретарем Ватикану кардиналом Анджело Содано. Вони досягли домовленост╕, що восени до Рос╕╖ при╖де кер╕вник ватиканського зовн╕шньопол╕тичного в╕домства арх╕╓пископ Джованн╕ Лайоло. Якщо врахувати, що МЗС  давно й т╕сно вза╓мод╕╓ з РПЦ, можна не сумн╕ватися: це було погоджено з патр╕архом. Уже ╓ й порядок денний для ймов╕рно╖ зустр╕ч╕ двох предстоятел╕в. Це п╕дтримка християнських ц╕нностей у сучасн╕й вроп╕, де надзвичайно сильними ╓ секулярн╕ настро╖. Зокрема, до проекту вропейсько╖ Конституц╕╖, попри активне лоб╕ювання з боку Ватикану, так ╕ не вдалося внести формулювання про християнське кор╕ння старосв╕тсько╖ цив╕л╕зац╕╖. Тепер близьк╕ до Католицько╖ Церкви пол╕тики не приховують свого задоволення результатами референдум╕в щодо Конституц╕╖ у Франц╕╖ й Н╕дерландах. Каз╕н╕ гада╓, що вроконституц╕я не змогла розбудити св╕дом╕сть людей, у н╕й не було враховано того заклику, з яким звернулися Алекс╕й II ╕ Католицька Церква. Однак для поновлення повноц╕нного д╕алогу РПЦ вимага╓ в╕дмови в╕д прозел╕тизму, католики мають продемонструвати, що визнали сво╖ помилки. Але через туманн╕сть проблеми демонструвати будь-що вкрай складно. Це розум╕ють ╕ православн╕. Мабуть, тому й виникла ╕дея символом перемоги над прозел╕тизмом повинна стати в╕дставка арх╕╓пископа Кондрус╓в╕ча. В╕н поляк, ╕ його сприймають як соратника колишнього Папи. З д╕яльн╕стю ц╕╓╖ особи повязують створення 2002 р. на територ╕╖ Рос╕╖ повноц╕нних католицьких ╓парх╕й (зам╕сть перех╕дних апостольських адм╕н╕стратур), що призвело до вкрай р╕зко╖ реакц╕╖ ╕ РПЦ, ╕ держави. Перша на дек╕лька рок╕в перервала вс╕ звязки з Ватиканом. Друга вислала ╓пископа та ш╕стьох священик╕в, як╕ не мають рос╕йського громадянства. Вислати Кондрус╓в╕ча, проте, не можна. ╤  не лише через побоювання гучного скандалу, а й за законом в╕н рос╕йський громадянин. Але можна дати зрозум╕ти Ватикану, що його сл╕д перевести з Рос╕╖ з п╕двищенням, наприклад, у Римську кур╕ю. А зам╕сть нього прислати ╕╓рарха непольського походження, бажано такого, який не волод╕╓ рос╕йською. Нехай окормля╓ католик╕в ╕з дипкорпусу та заспоко╖ться. Для демонстрац╕╖ православного фе щодо Кондрус╓в╕ча обрали перший-л╕пший прив╕д: на зас╕данн╕ президентсько╖ Ради вза╓мод╕╖ з рел╕г╕йними об╓днаннями той висловився на п╕дтримку викладання в школах суто науково╖ дисципл╕ни ╕стор╕╖ рел╕г╕й, а не загадкового предмета п╕д назвою Основи православно╖ культури, в який кожен, зокрема ╕ з-пом╕ж кер╕вник╕в Церкви, вклада╓ власний сенс ╕ зм╕ст. Позиц╕я для католик╕в не нова до реч╕, аналог╕чного погляду дотримуються й м╕н╕стр осв╕ти та науки Фурс╓нко, ╕ муфт╕й Гайнутд╕н. Але з м╕н╕стром кер╕вництву РПЦ сваритися не хочеться (хоча воно й не може стримати роздратування позиц╕╓ю Фурс╓нка), а от виступ Кондрус╓в╕ча спричинив послання заступника голови в╕дд╕лу зовн╕шн╕х церковних звязк╕в православного МЗС ╓пископа Марка до посла Ватикану в Рос╕╖ арх╕╓пископа Менн╕н╕. Главу рос╕йських католик╕в звинуватили в п╕дрив╕ православно-католицького д╕алогу та завданн╕ серйозних збитк╕в справ╕ пропов╕д╕ християнських ц╕нностей. П╕дтекст очевидний: доки Папа та патр╕арх щосили намагаються знайти вза╓морозум╕ння, арх╕╓пископ Кондрус╓в╕ч виступа╓ як п╕дривний елемент, котрий заважа╓ досягнути омр╕яно╖ ╕дил╕╖. Тепер Ватикан опинився перед вибором або обм╕няти Кондрус╓в╕ча (у мяк╕й форм╕ та з належною пошаною) на д╕алог ╕з РПЦ, або п╕ти на принцип. В останньому випадку, най╕мов╕рн╕ше, к╕льк╕сть багатооб╕цяючих жест╕в р╕зко зменшиться, проте вкотре говоритимуть про втрачен╕ можливост╕.   Ал╓кс╓й Макарк╕н заступник генерального директора Центру пол╕тичних технолог╕й, мешка╓ в Москв╕ Перекладено за публ╕кац╕╓ю на www.ej.ru 21.06.05